ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

 Збірник Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара "Лінгвістика. Лінгвокультурологія"

Розпочато набір статей до збірника «Лінгвістика. Лінгвокультурологія».  № 13. Частина 1.

 Вихід збірника планується у кінці квітня – першій половині травня 2019 року.

Матеріали приймаються до 01 квітня ц.р.

 Свідоцтво про державну реєстрацію

державного засобу масової інформації

серія КВ № 23082-12922ПР від 28. 12. 2017

Входить до «Переліку наукових фахових видань, в яких можуть друкуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 1604 від 22.12.2016 року

(додаток № 9)

 У збірнику "Лінгвістика. Лінгвокультурологія" друкуються статті з лінгвокультурології, етнолінгвістики, етнолінгвокультурології, загального мовознавства, теорії мови, слов’янських, германських та романських мов, перекладознавства, когнітивної лінгвістики й міжкультурної комунікації, теорії тексту, методики викладання російської, української та іноземних мов, з викладання російської та української мови як іноземної та ін. актуальних питань сучасного мовознавства, які написані однією зі слов’янських чи західноєвропейських мов.

Збірник адресовано науковим співробітникам, спеціалістам-філологам, аспірантам та студентам філологічних факультетів, а також широкому колу читачів, які цікавляться проблемами сучасного мовознавства.

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського прийняла на репозитарне зберігання електронні версії наукового видання "Лінгвістика. Лінгвокультурологія", які розміщено на порталі наукової періодики України за адресою: http://www.nbuv.gov.ua/portal/

 Збірник зареєстровано у міжнародних наукометричних базах даних:

      Все науки           Scientific  Indexing Services     Наукова періодика України    JIFACTOR           Українські наукові журнали    Open Academic Journals Index           Calaméo

 та інших.

  ВИМОГИ ДО СТАТЕЙ У ЗБІРНИК

«ЛІНГВІСТИКА. ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЯ»

 У збірнику «Лінгвістика. Лінгвокультурологія» розглядаються актуальні проблеми сучасної лінгвістики, теоретичні аспекти когнітивної лінгвістики, прагмалінгвістики, лінгвокультурології, етнолінгвокультурології, етнолінгвістики, лінгвістики тексту та ін.

Статті аспірантів, пошукувачів, студентів подаються з рецензією наукового керівника, завіреною печаткою відповідного навчального закладу або рекомендацією вченої ради.

Редакція може публікувати статті в порядку обговорення, не поділяючи точки зору авторів. Автори опублікованих статей несуть відповідальність за точність наведених фактів, власних імен та інших відомостей, а також за зміст матеріалів, що не підлягають відкритій публікації.

Згідно з вимогами ДАК України стаття повинна містити актуальність проблеми, аналіз останніх наукових досліджень, мету роботи, виклад основного матеріалу дослідження, висновки та перспективи подальших наукових розробок у цьому напрямку, список використаної літератури.

Тексти статей приймаються на електронну скриньку: 123zub@ua.fm у вигляді вкладеного файлу, виконаного згідно з наведеними нижче вимогами.

Телефонний довідник - 067-633-19-52 (головний редактор професор  Шепель Юрій Олександрович).

 До статті додаються: 

  • відсканованарецензія наукового керівника (для студентів, магістрантів, аспірантів); 
  • файл із відомостями про авторів(прізвище, ім’я, по батькові повністю, науковий ступінь і вчене звання, місце роботи, посада, наукові інтереси, номери службового та домашнього телефонів, поштова адреса, адреса електронної пошти). Якщо авторів декілька – потрібно вказати, хто з авторів представляє авторський колектив.
  • Реферат статті англійською мовою (обсяг – 2800 знаків)

 Термін виходу статті варто уточнювати безпосередньо перед подачею статті до друку. 

 Правила оформлення статті (загальні): 

  • Обсяг статті – від 7 сторінок – максимум 12-15 сторінок.
  • Стандарти – кегль 16 pt, міжрядковий інтервал – 1, абзацний відступ – 1 см, поля – верхнє, нижнє, ліве, праве – 2 см., шрифт – Bookman Old Style.
  • Мова статті – українська, російська, англійська, німецька, французька, польська.

 Вимоги до оформлення статті

  • На першій сторінці вказуються: 

-  УДК – ліворуч сторінки (шрифт –Times New Roman напівжирний, інтервал – одинарний, кегль - 14);

-  Вчене звання, науковий ступінь, прізвище, ім’я та по батькові автора(-ів), місце роботи по кожному з авторів окремо, країна; Шрифт - Calibri (Основной текст) кегль - 14

-  ЗАГОЛОВОК СТАТТІ розміщується у центрі без абзацу, шрифт – Arial Black напівжирний, кегль – 14 pt Arial Black, інтервал – одинарний, мова – українська, російська, англійська) та містить:

Назва статті – виділяється прописними літерами; за наявності підзаголовка статті – рядковими літерами в дужках.

- Далі: почтовий e-mail, номер мобільного тлф., особистий ORSID ID,  Journal ID:3498

-  Далі наводяться анотації (російською та українською не менше 1800 знаків, англійською – 2800 знаків, напис – курсив, кегль 12 pt, інтервал – 1) та ключові слова (не менше 5-7) українською, російською та англійською мовами. Шрифт - Times New Roman. Перша анотація пишеться мовою тексту статті.

  • Оформлення довідкового матеріалу: бібліографічні посилання у тексті беруться у квадратні дужки. Перша цифра – номер джерела у списку літератури, друга – номер сторінки. Номер джерела та номер сторінки розділяються комою, номера джерел – крапкою з комою. Наприклад: [1], [2, с. 27], [3, с. 49; 4, с. 127–131], [5; 7; 9; 10; 12–24], багатотомне видання – [5 (1, с. 160)]. Посилання на джерела, тексти художніх творів та ін. подаються у дужках, наприклад (1, С. 342) Примітки подаються у кінці статті. У реченні крапка ставиться після дужок, посилань. Рисунки, схеми, таблиці потрібно згрупувати.
  • У кінці статті:список літератури (обов’язково, не менше 6 джерел). Шрифт - Times New Roman. Напис – кегль 12 pt, інтервал – одинарний, вирівняний зліва у стовпчик – від поля сторінки – 1 см.
  • Бібліографічні джерела наводяться в алфавітному порядку або у загальному списку літератури, або виокремлюються після списку наукової літератури окремо підзаголовком Джерела.

 

Вимоги до оформлення статей обов’язкові.

 Рукописи, що не відповідають вимогам, до друку не приймаються!

 РУБРИКИ ЖУРНАЛУ:

 Українська мова;

  • Російська мова;
  • Слов’янські мови;
  • Романські, германські та східні мови;
  • Теорія перекладу;
  • Порівняльне мовознавство;
  • Загальне мовознавство;
  • Порівняльно-історичне, типологічне мовознавство;
  • Перекладознавство;
  • Мова та засоби масової комунікації;
  • Міжкультурна комунікація;
  • Міжмовна комунікація;
  • Лінгвокультурологія та культурологічний аналіз художнього тексту;
  • Етнолінгвістика;
  • Когнітивна лінгвістика;
  • Поетика твору. Теорія тексту;
  • Текст. Текстологія;
  • Культура мови та мовлення;

 ДОДАТКОВІ УМОВИ:

Розмір коштів на покриття витрат з публікації статей у Збірнику та розсилку складає 50 грн. за одну друковану сторінку статті.

Одноосібні статті докторів наук, професорів (вчене звання) друкуються безкоштовно.

Вартість публікації рецензії на наукову монографію, дисертацію,  збірку наукових праць (за необхідністю) та ін. складає 200 грн.

Для отримання додаткового екземпляру збірки «Лінгвістика. Лінгвокультурологія» варто одразу повідомити редакцію у відомостяз про автора. Додатковий екземпляр з поштовими витратами сплачується в розмірі 120 грн. за збірку (100 грн – збірка + 20 грн на поштові витрати).

 Оплата здійснюється:

  • для співробітників ДНУ — вченому секретареві редколегії доценту Амічбі Дімоні Петрівні (кафедра перекладу та ЛПІ),
  • для авторів із інших міст — поштовим переказом на адресу: 51938 м. Кам'янське, вул. Алтайська, буд. 12, кв. 6. Шепелю Юрію Олександровичу (з позначкою – стаття у збірнику).

 

 Зразок оформлення статті

 УДК 81’255                                                                         (перекладознавство)

 д. філол. н., професор Шепель Ю. О.

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна,

e-mail: 123zub@ua.fm, mob.: +3 8067-633-1952; ORSID ID https://orcid.org/0000-0002-3182-3128; Journal ID:3498

ВИМОГИ ДО ПЕРЕКЛАДУ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ

ЯК ЗАСОБУ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

 д. филол. н., профессор Шепель Ю. А.

Днипровский национальный университет имени Олеся Гончара, Украина;

e-mail: 123zub@ua.fm, mob.: +3 8067-633-1952; ORSID ID https://orcid.org/0000-0002-3182-3128; Journal ID:3498

ТРЕБОВАНИЯ К ПЕРЕВОДУ ХУДОЖЕСТВЕННОГО ТЕКСТА КАК СРЕДСТВУ МЕЖКУЛЬТУРНОЙ КОММУНИКАЦИИ

 Doctor of Science (Philology), full professor Shepel Yu. A.

Oles Honchar Dnipro National University, Ukraine;

e-mail: 123zub@ua.fm, mob.: +3 8067-633-1952; ORSID ID https://orcid.org/0000-0002-3182-3128; Journal ID:3498

REQUIREMENTS TO TRANSLATION OF ART TEXT AS

A MEANS OF INTERCULTURAL COMMUNICATION

 Актуальність статті зумовлена ​​інтересом теоретиків і практиків перекладу до історії його входження в макрокультурний контекст.

Мета статті полягає у визначенні особливостей перекладу художнього твору як засобу міжкультурної комунікації шляхом проведення комплексного аналізу перекладів художніх текстів в контексті міжкультурної комунікації.

Об'єктом аналізу в статті є художні твори як засіб міжкультурної комунікації. Як предмет опису виступили способи відображення семантико-стилістичної структури оригіналу в українських перекладах художніх творів і визначення на їх прикладі процесу міжкультурної комунікації.

У статті розглядається питання про проблеми взаєморозуміння культур у теорії міжкультурної комунікації; пояснюється зв'язок між поняттями «міжкультурна комунікація» і «переклад»; вивчаються особливості перекладу художнього тексту як засобу міжкультурної комунікації.

Матеріал свідчить про те, що повна адаптація тексту щодо норм іншої культури неможлива, так як сама мовна система приймаючої літератури за своїми об'єктивними даними не може досконало передати зміст оригіналу, що неминуче призводить до втрати певного обсягу інформації. Семантично структурна близькість вихідного і перекладеного текстів максимально зберігає в перекладі ідентичність авторської думки, збільшує діапазон адекватного заміщення вихідного тексту переведеним, підвищує об'єктивність процесу перекладу і перекладацького рішення. У перекладі не повинні виникати неприпустимі семантико-структурні відмінності. Єдність змісту і форми сьогодні сприймається як аксіома адекватності перекладу. Головним критерієм адекватності поетичного перекладу є естетичний вплив перекладу на читача.

Результати даного дослідження розширюють горизонти подальшого аналізу перекладів художніх творів, спрямованого на узагальнення картини їх функціонування як засобу міжкультурної комунікації.

Ключові слова: міжкультурна комунікація, національна література, художній переклад, адекватність перекладу, концепція, мотив.

 Актуальность статьи обусловлена интересом теоретиков и практиков перевода к истории его вхождения в макрокультурний контекст.

Цель статьи заключается в определении особенностей перевода художественного произведения как средства межкультурной коммуникации путем проведения комплексного анализа переводов художественных текстов в контексте межкультурной коммуникации.

Объектом анализа в статье есть поэтические произведения как средство межкультурной коммуникации. В качестве предмета описания выступили способы отображения семантико-стилистической структуры оригинала в украинских переводах художественных произведений и определение на их примере процесса межкультурной коммуникации.

В статье рассматривается вопрос о проблемах взаимопонимания культур в теории межкультурной коммуникации; разъясняется связь между понятиями «межкультурная коммуникация» и «перевод»; изучаются особенности перевода художественного текста как средства межкультурной коммуникации.

Материал свидетельствует о том, что полная адаптация текста относительно норм другой культуры невозможна, так как сама языковая система принимающей литературы по своим объективным данным не может в совершенстве передать содержание оригинала, что неизбежно приводит к потере определенного объема информации. Семантически структурная близость выходного и переведенного текстов максимально сохраняет в переводе идентичность авторской мысли, увеличивает диапазон адекватного замещения исходного текста переведенным, повышает объективность процесса перевода и переводческого решения. В переводе не должны возникать недопустимые семантико-структурные различия. Единство содержания и формы сегодня воспринимается как аксиома адекватности перевода. Главным критерием адекватности поэтического перевода является эстетическое воздействие перевода на читателя.

Результаты данного исследования расширяют горизонты дальнейшего анализа переводов художественных произведений, направленного на обобщение картины их функционирования как средства межкультурной коммуникации.

Ключевые слова: межкультурная коммуникация, национальная литература, художественный перевод, адекватность перевода, концепция, мотив.

 The relevance of the article is determined by the interest of the theorists and practitioners of the translation to the history of its entry into the macro-cultural context.

The purpose of the article is to determine the features of the translation of a work of art as a means of intercultural communication through a comprehensive analysis of translations of artistic texts in the context of intercultural communication.

The object of analysis in the article is art works as a means of intercultural communication. As the subject of the description were the ways to display the semantic-stylistic structure of the original in the Ukrainian translations of works of art and the definition of the process of intercultural communication on their example.

The article deals with the problem of mutual understanding of cultures in the theory of intercultural communication; clarifies the relationship between the concepts of "intercultural communication" and "translation"; The peculiarities of the translation of an artistic text as a means of intercultural communication are studied.

The material indicates that the full adaptation of the text with respect to the norms of another culture is impossible, since the language system of the host literature, according to its objective data, can not perfectly convey the contents of the original, which inevitably leads to the loss of a certain amount of information. Semantically, the structural closeness of the output and translated texts maximally preserves the identity of the author's thought in the translation, increases the range of adequate substitution of the source text translated, increases the objectivity of the translation process and the translation decision. In translation, there should not be inadmissible semantic-structural differences. The unity of content and form is now perceived as an axiom of the adequacy of translation. The main criterion for the adequacy of poetic translation is the aesthetic impact of translation on the reader.

The results of this study expand the horizons of further analysis of translations of works of art, aimed at generalizing the picture of their functioning as a means of intercultural communication.

Key words: intercultural communication, national literature, artistic translation, adequacy of translation, concept, motive.

 

Постановка проблемы и актуальность………

Целью данной статьи является………………

Объект исследования….

Предмет анализа….

Изложение основного материала. …….

                   (ТЕКСТ. ТЕКСТ. ТЕКСТ)…

Выводы и перспективы дальнейшего исследования.

Перспективу дальнейшего исследования мы видим в …..

     Литература

 Зразок оформлення літератури

  1. Брызгунова Е.А. Диалог. Русский язык. Энциклопедия. Москва : Советская энциклопедия. 1979. 945 с.
  2. ИзаренковД. И. Обучение диалогической речи: монография. Москва : Русский язык. 1981.136 с.
  3. Белова Н.С. Типы ответных реплик в составе диалогического единства с отрицательным вопросом : дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук : спец. 10.02.05 «Романские языки». Москва. 2010. 179 с.
  4. Alger Horatio. Ragged Dick or Street life in New York with the Boot-Blacks. New York : Signet classic. 1990. 186 p.
  5. Arthur Hailey. – Electronic resource. – Access: http://english-e-books.net/books/upper-intermediate/Airport-Arthur_Hailey/Airport-Arthur_Hailey.txt
  6. Дмитрієва О. А., Рибалко О. О., Гладковський С. C.  Особливості Інтернет-спілкування [Електронний ресурс] // Електрон. дані. –  URL : http://masters.donntu.edu.ua/2004/eltf/rybalko/library/arthtm. – Донецьк, 2003.
  7. Herring S. Discourse in Web 2.0 : Familiar, Reconfigured, and Emergent // Georgetown University Round Table on Languages and Linguists 2011 : Discourse 2.0 : Language and new media. Washington, DC : Georgetown Univ. Press, 2012. 272 p.

 

Чекаємо на Ваші наукові матеріали

 Головний редактор академік АНВО України,

 доктор філологічних наук,

професор Шепель Ю.О.